"Садок вишневий коло хати..."
„Перший рядок торкає смисл зору, другий — слуху, третій — зору і дотику. Спеціальних колористичних акцентів немає, проте цілісність українського весняного вечора постає в нашій уяві з усіма кольорами, звуками, як жива”, - І.Франко
У цьому році до 207 річниці з Дня народження Тараса Григоровича Шевченка ми пропонуємо нашим читачам виставку одного вірша геніального поета, і це - "Садок вишневий коло хати..."
Цей вірш із циклу «В казематі» є, мабуть, найпопулярнішим поетичним твором, написаним українською мовою. Його часто цитують з пам’яті, існує кілька пісень на ці слова. І , якщо «Заповіт», перекладений на десятки мов, вважається ніби «візитною карткою» Шевченка, але на відміну від апокаліптичного «Як умру, то поховайте», опис погідних травневих сутінків в українському селі є твором набагато інтимнішим, справжнім втіленням глибинного народного ідеалу життя, наповненого красою, вільною працею та небуденним змістом.
За своїм жанром (принаймні на позір), «Садок вишневий» нагадує народну картину, щось на зразок «Ставка з лебедями» чи «Козака з дівчиною біля криниці». А в народній картині, яка, за своєю сутністю, ближче до ікони, ніж до реалізму, кожна деталь є символом та алегорією і, залежно від майстерності її автора, може бути і витвором «високого» мистецтва, і кітчем. Композиційно цей вірш побудований як серія фотознімків чи як «кадри з кінофільму». Увага зосереджується не на «красі природи», а на тому, що є стрижнем кожного «кадру». «Камера» спочатку подає панораму сільської хати із садом, тоді різко пірнає вниз, і ми чуємо гудіння жуків, відтак знову ширяє вгору й охоплює весь кут села, яким надвечір вертаються додому орачі та безтурботні дівчата. Й, нарешті, зупиняється на родинній вечері просто неба і на сні. Оце, власне, і є весь «зміст» цього вірша. Але то – лише маківка айсберга. Тому, мабуть, варто вчитатися у кожне з цих речень!!!
P.S. Із певністю можна сказати, що Шевченко знав ціну цьому свому твору. Він власноручно робив копії «Вишневого садка» (збереглося аж шість таких аркушів) і дарував їх своїм читачам.
За матеріалами сайту http://litakcent.com/